Казка про Попелюшку з продовженням

-                     А це хто створив такий безлад? (!!!)

-                    ……..!!!! (ховайся, хто куди).

Більшість сварок у сім'ї починається приблизно з таких слів. Хто не любить чистоту і порядок? Моя сестра з гордістю заявляє, що любить прибирати в домі, чого не скажеш про мене, бо роблю це наче раба на фазенді.  А от їй це все дається їй з шаленою легкістю. Ну що б ви сказали про людину, яка після виснажливого 10-ти годинного робочого дня + 1 год. на добирання, приходить додому та без проблем миє вікно? …

Мало того, ще до заміжжя вона умудрялася блискавично навести чистоту, приготувати їжу, попрати, ще й город обробити. Тобто займалася усією хатньою роботою. І це дитина шкільного віку!!! Життєві обставини іноді складаються так, що з дитинства треба звикати до дорослої роботи. Батьки змушені були працювати на роботі з виснажливим графіком. Однак, для неї це не було тягарем через те, що вона дуже хотіла допомогти мамі в домашніх справах. І ця унікальна дитина ще й встигала розважатися з однолітками, добре вчитися, займатися танцями і волейболом!!!

Можна сказати, що її сім'ї повезло. Та що там казати – сусіди заздрили. Але усе добре колись закінчується. Наша Попелюшка вийшла заміж і переїхала з чоловіком до іншого міста. І саме тут почалася сумна казка для її рідних. Хто тепер мав дбати про них?

З усіх кутків лунало щось на зразок: 
-  Де мої шкарпетки? 
-   Не бачили мій зошит? 
-  Де мої кросівки? 
-   Хто випив усе молоко? З чого тепер готувати налисники?

Який чоловік не хотів би, щоб у його домі була Попелюшка із зовнішністю принцеси? Але не в кожній сім'ї є така Попелюшка. Погодьтесь, приємно приходити до дому в якому пахне смачною вечерею, де затишно і чисто, і де на тебе чекають яскраві сяючі очі. Приємно поспішати додому…

Чоловіки, не розслаблюйтесь! В наш час Попелюшку побачиш, хіба у казці. А в реальному житті все не так просто. І навіть якщо вам пощастило одружитись із справжньою Принцесою, скоріш за все, незабаром казка закінчиться. Принцеси не пристосовані до сімейних обов’язків. Тим не менше, можна зберегти і казку і стосунки, якщо навчитися поважати і любити, а також пристосовуватися один до одного. А це не просто, бо ми усі різні.

Іноді погляди на побут можуть кардинально відрізнятися, можуть різнитися і звички, і тому непорозуміння стають подібними до лавини. Це призводить до руйнування стосунків, впливає на емоційний стан. Більшість чоловіків вважає, що відповідальними за домашнє вогнище є дружини і тому перекладають на них усі домашні обов’язки. 

Чому так відбувається і до чого це призводить? Люди не хочуть змінювати стереотипи, звички, ситуації, а намагаються втекти від їх розв'язання, звинувачуючи інших, натомість виправдовують себе. Зникає гармонія, повага та бажання догоджати людині, яка не хоче спільно будувати дім. Сімейні історії різняться, але проблеми можна вирішувати, якщо усі докладатимуть зусилля.

Чоловіки, ви ж не хочете щоб поруч з вами була озлоблена мегера, з характером явно не Попелюшки. Тому і чоловікам і дружинам Бог дає просту надійну пораду:

«Подібно й чоловіки повинні любити своїх дружин так, як власне тіло. Хто любить свою дружину, той любить і самого себе, адже ніхто ніколи не відчуває ненависті до свого тіла, а натомість годує його та плекає... Тож нехай кожен з вас так любить свою дружину, як самого себе, а дружина нехай глибоко поважає свого чоловіка.» (Ефесян 5:28, 29, 33)

Багато сімей зважають на пораду від Бога застосовуючи її у житті та виявляючи вчинками, дбаючи про добробут своєї родини.

Мабуть, погодитеся, що багато залежить від щирого обміну думками. Але цього замало. На жаль не усі дбають про затишок та інтереси інших. Варто зважати на почуття, можливості та вподобання усіх членів родини, визначаючи хатні обов’язки. «Без довірливої розмови плани руйнуються, а при численності радників здійсняться» (Приповістей 15: 22).

Спільні зусилля можуть принести справжню радість, внести в дім теплоту і затишок. Та навіть при хорошому плануванні не завжди вдається дотримуватися задуманого. Я часто помічаю, що мої задуми ламаються через зміну обставин, стан здоров’я або прикрі особисті риси в мені чи в інших. Чи ви можете назвати хоч одну людину, яка не помиляється? Недаремно у Біблії написано: «Немає людини праведної на землі, що робила б добро і не грішила, тому не клади свого серця на всякі слова, що говорять, … знає бо серце твоє, що багато разів також ти лихословив на інших». (Екклезіяста 7:20-22).

Цілком можливо створити щасливу атмосферу, якщо прощати з любов’ю та йти на поступки один одному, дбати не лише про себе, але й про інших. Наприклад, як ця сімейка: 
Мультики про родину