Роздуми поважної пані

     

Як відповісти дітям на здавалось би прості питання? Як дехто відповідає на такі запитання: хто усе створив? Чи, скажімо, для чого існує цей світ? Або
звідки беруться діти? 

Ви переглянули ці питання і  можливо, посміхнулись? Можливо, ви вигадували усілякі історії, щоб пояснити малюкам щось важливе. Хоч які були б цікаві історії батьків, але вони залишаться казками та вигадками далекими від життя, якщо не ґрунтуються на реальності. Чи будуть вони корисними?  Зазвичай, деякі батьки не завжди знають, що відповісти дитині на здавалось би дитячі питання: «Чому … чому?  І питанням нема кінця…

Мультик про те як тато відповідає на питання сина

Якщо батьки ігнорують допитливість дітей, то рано чи пізно батьки перестануть бути для них авторитетом і це не сприятиме довірливим стосункам. Коли дитина не отримує задовільних пояснень, то вона скоріш за все знайде інше джерело інформації, не завжди надійне, а може й небезпечне. Можливо, батьки не мають часу, або надмірно зайняті власними справами, є й такі, що й самі відповідей не знають.

В обов’язки батьків входить навчання дітей. Та чи можуть вони їх правильно навчати, коли і їх не навчили свого часу? В такому випадку вони й самі живуть навпомацки. 

Непевність сьогоднішнього світу часто примушує діяти наосліп. Через що ми опиняємось у безвиході. Це неможливо зробити лише здогадуючись про що не будь. Потрібні знання без яких не обійтися розповідаючи дитині хоча б про метелика.
мультик про те, звідки беруться метелики 

Отож, зважаючи на те, що наше життя набагато складніше за життя метелика то очевидно, що нам потрібно ще детальніше дослідити, а  значить, необхідні точні знання. 

Рідко хто з нас не любить мандрувати.
Збираючись у далеку подорож незнайомими країнами люди переважно, купують карти та намагаються розвідати щось про ті краї, а навіть, придбати путівник із достовірною інформацією. Переважно, з часом такі путівники стають застарілими та втрачають свою цінність.  І якщо ці путівники корисні лише для певної країни та лише на певний час, то є Путівник, що ним  кожен мешканець Землі може користуватись будь-коли та будь-де. Таким Універсальним Путівником є Біблія, дана нам Богом. Адже, саме в ньому є важливі речі, які докорінно можуть змінити і наше життя і життя наших дітей.  

Біблія як Путівник, допомагає орієнтуватися у цьому мінливому світі, і може дати кожній людині відчути задоволення від життя хоч де б ми не жили, чи в якій складній ситуації не опинились – ми отримаємо допомогу та захист від Бога. А ви вважаєте Біблію книгою від Бога? Чи вона є вашим надійним Путівником?

Ті люди, які використовують Біблію як Путівник переконані, що саме ця унікальна  книга розкриває таємниці життя, що можуть нас не лише здивувати, але й що важливіше, дати орієнтир на життєво необхідну мету, усвідомити свою роль у світобудові, стосунках з Богом та людьми. Завдяки цьому ми зможемо будувати своє життя, формувати свою нову особистість, яка віддзеркалює сутність нашого Творця.

"Шість днів творення" анімація

Який з мультиків, що ви переглянули був би найбільш корисним для ваших дітей?

Як ви вважаєте, коли слід починати розповідати про усе це дітям?



Чому нам потрібен Путівник?

ВЕЛИКА ДРУЖНА РОДИНА

— Іноді замислююсь над тим, що дружба, - це і почуття, і стосунки, це і відповідальність, і відданість на все життя... Зрештою, кожен по своєму опише, що таке дружба, бо кожен вкладає у це поняття щось своє.

— Краще близько не дружити, не буде й розчарувань.

— У одному прислів’ї сказано: «Є приятелі, ладні один одного розшарпати, але справжній друг більше за брата прив’язаний» (Приповістей 18:24). Нажаль, іноді ми розриваємо стосунки, що колись ними дуже дорожили. Це все одно, що покинути свою сестру чи брата.

— Навіщо ускладнювати життя – сьогодні друзі, а завтра розбіглися. Змінилися цілі чи інтереси.

— Хоч в нашому житті стаються зміни, а з ними змінюються і цілі і сфери зацікавлення, – все ж, залишається та любов, що відчуваєш до самої особи. Є багато такого, що може роз’єднати, але лише Богові під силу усіх нас зібрати у велику дружну родину.

— Ти думаєш, що з усіма можна мати добрі стосунки?

— «...Якщо можливо, наскільки це залежить від вас, будьте в мирі з усіма людьми.» (Римлян 12:18). Через Біблію Єгова нас заохочує бути в добрих стосунках з усіма (якщо можливо). Але близьких друзів вибирають серед тих, хто вартий довіри. А як же інакше можна ділитися своїми потаємними думками та переживаннями?

— А хіба обов’язково ділитися? Я не перекладаю свої проблеми на когось.

— Різні бувають ситуації… Іноді ми конче потребуємо допомоги інших.

У одній притчі розповідається про учня який розмірковував про те, скільки друзів потрібно. Не знайшовши відповіді учень прийшов до учителя й спитав його:

— Скажи, скільки друзів повинно бути у людини — один чи багато?

— Все дуже просто, — відповів учитель, — зірви мені он те червоне яблуко із самого вершечка.

Учень задер голову та відповів:

— Але ж воно дуже високо висить, учителю! Мені не досягти.

— Поклич друга, нехай він допоможе тобі, — відповів мудрець.

Учень покликав іншого учня і встав йому на плечі.

— Мені все рівно не досягти, учителю, — сказав учень пригнічено.

— У тебе більше нема друзів? — усміхнувся вчитель.

Тоді хлопець покликав іще приятелів, і вони пихтячи стали забиратися один одному на плечі, намагаючись побудувати живу піраміду. Та яблуко висіло надто високо, піраміда розпалась, і учень так і не зміг зірвати жаданого плоду.

Тоді вчитель покликав його до себе:

— Тож, ти зрозумів, скільки людині потрібно друзів?

— Зрозумів, учителю, — сказав учень, потираючи забитий бік, — багато — щоб усі разом ми змогли вирішити будь-яку проблему.

Мудрий чоловік зітхнув:

— Справді, треба багато друзів. Щоб серед великої кількості гімнастів-акробатів знайшовся хоча б один розумний, котрий здогадався б принести драбину!

— Чи ти не потребуєш дружніх порад? Якщо не порад, то просто дружньої підтримки?

— Бувають різні ситуації, але я, переважно, розраховую на себе, і не терплю, якщо мене використовують.

— Корисливі дружать лише заради того, щоб отримати вигоду, а як відомо – вигода не є синонімом щастя. Насправді ж, той щасливий, хто надає допомогу комусь, а не той, хто отримує. Це не я вигадала, ці слова сказав Ісус: «Більше щастя — давати, а не брати» (Дії 20:35).

— Та чи багато людей хочуть у цьому наслідувати Ісуса?  

— Можливо й не так багато. Але, уяви собі світ, де усі люди довкола – твої друзі.

— Так не буває. Світ цікавий, бо в ньому є постійна боротьба добра і зла. До того ж, це було б нудно – занадто добре й одноманітно.

— Подумай, якби існував лише один елемент - золото, яким був би світ? Ми усі різні наче елементи хімічної таблиці.

Безодня глибиною на три протони. Свинець і золото стоять майже поряд у періодичній таблиці хімічних елементів. Атом свинцю має у своєму ядрі всього на три протони більше, ніж атом золота. Сучасним фізикам вдалося перетворити невелику кількість свинцю в золото, але цей процес вимагає настільки багато енергії, що він економічно невигідний.

— Свинець і золото – схожі чи протилежні? З людьми, мабуть, теж іноді відбувається подібне – в чомусь дуже схожі, але все ж відчутна суттєва різниця. Нудно не буде, повір! Коли Бог виконає свій початковий намір і перетворить землю на рай – тоді люди заживуть щасливою сім’єю.  

— Я не вірю, і вважаю, що це неможливо.

— Чому ж неможливо? Божий задум чудовий і полягає в тому, щоб праведні люди жили однією дружною великою родиною. Але цей задум було порушено ворогами Бога, і щоб не образити почуття нашого небесного Батька треба обережно вибирати з ким дружити.

— Чому тоді Божі друзі страждають? Для чого такі випробування? Хіба ж це дружба?

— Випробування роблять нас сильнішими, загартовують та допомагають зростати духовно. Яскраво це змальовано у притчі про чоловіка, який постійно терпить через труднощі й біди. Якось його спитали:

— Де ж твій Бог, в котрого ти так віриш? Чому він не допоможе тобі?

— Він помагає, але не так, як ти думаєш, — відповів той у відповідь. — Мій Бог бажає зробити мене сильнішим, замість того щоб змінювати умови, в котрих я знаходжусь, дає мені любов і терпеливість, щоб зносити та долати всі ті труднощі, що випадають на мою долю.

Навіть, якщо сьогодні хтось ставиться до нас по-ворожому, то все ж ми сподіваємось, що колись вони зможуть примиритись з Богом і стати нашими друзями, - часточкою великої родини з’єднаної узами любові.